| 1524 |
Алеіхо
Гарсія (португалець) досліджує ріку Парагвай |
1528 |
Себастян
Кабото (іспанець) пропливає ріки Парагвай і Парана. |
1537 |
15
серпня Хуаном де Салазаром і Еспіносою було закладено
місто Асунсьон. Початкова назва міста звучала: Нуестра
Сеньора Санта Марія де ла Асуньон (Наша Пані Св´ята Марія
з Асуньону). На той час це місто було більш розвинуте
ніж Буенос Аірес аж момент унезалежнення останнього від
Іспанії. |
1609 |
Філіп
ІІІ Іспанський звернувся до закону єзуїтів з проханням
вислати отців-священиків на землі індіанців гварані для
християнізації міцевих жителів, а також їх захисту від
нападів португальців з Сан Пауло. Єзуїти організували
для індіанців так звані редукції на південному сході з
ціллю між іншим їх захисту. Ці колонії досягли значного
розвитку і були цілком християнізовані. |
1617 |
Організація
Уряду Гуаіра або Парагвай |
1717-1735
|
Цивільні
війни в країні |
1767 |
Вигнання
єзуїтів. Колоніальна влада відчуваючи загрозу з боку єзуїтів
з погляду на значний рівень розвитку редукцій та їх поглиблювану
автономію, Карлос ІІІ заборонив єзуїтам вести свою діяльність
в Південній Америці. |
1777 |
Територія
Парагваю належить до Віцекоролівства Ріо де ла Плата. |
1811 |
Проголошення
Незалежності 14 травня. Парагвай стає суверенним і незалежним
від Іспанського Королівста |
1814-1840
|
Диктатура
Хосе Гаспара де Франсія. Правитель веде тверду внутрішньо-
і зовнішньоекономічну політику |
1844-1862
|
Диктатура
Карлоса Антонійо Лопеза, за влади корого Парагвай стає
одним з найбагатших і найбільш модернізованих країн Південної
Америки. Розвиток освіти, перші школи, перша газета ¨Незалежний
Парагвай¨, заборона продажу землі для іноземців, перша
залізниця у Південнії Америці, перша регулярна армія з
обов’язковою військовою службою для чоловічого населення |
1865-1870
|
Війна
Потрійного Союзу, тобто війна Парагваю з Альянсом трьох
держав. Син Карлоса Антонійо Лопеза - Франсіско Соляно
Лопез стає на чолі держави. Вважаючи себе за союзника
Уругваю втягує свою країну у військовий конфлікт з Бразилією,
котра втручалася у внутрішні справи Уругваю. В результаті
розпочалась війна трьох держав проти Парагваю. Країна
після 5-річної війни була практично спустошена і втратила
попередню могутність. З 1,3 млн. мешканців Парагваю в
живих залишилось 200 тис., в тім тільки – 20 тис. мужчин |
1932-1935 |
Війна
Парагваю з Болівією за Чако. Перемога Парагваю: Чако входить
в його склад |
1954 |
Державу
очолює диктатор Алфредо Стросснер |
1973 |
Президентські
вибори. Стросснер перевибраний на посаду президента |
1979 |
Основні
опозиційні антистросснеровські сили об’єднуються в партію
¨Національна згода¨ |
1989 |
Урядовий
переворот Андреса Родрігеса, він стає президентом |
1991 |
Генеральні
вибори, переможець - партія червоних (Партідо Колорадо). |
1992 |
Приймається
нова конституція |
1993 |
У
виборах перемагає партія червоних (Партідо Колорадо),
хоч без абсолютної більшості. Президентом стає Хуан Карлос
Васмосі |
1995 |
Війшла
в дію економічна умова з Бразилією, Аргентиною, Уругваєм.
Парагвай стає членом союзу Меркосур. |
1998 |
У
виборах перемагає партія червоних (Партідо Колорадо).
Президентом стає лідер партії Рауль Кубас |
1999 |
Вбивство
віцепрезидента Люіса Марії Арганії. Відставка президента
Рауля Кубаса. Державу очолює Люіс Гонсалес Маккі |
2003 |
Переможцем
у президентських виборах став Ніканором Дуарте Фрутосом
(Партідо Колорадо). Від 15 серпня 2003 офіційно очолює
державу |
