ПАРАГВАЙ

Офиційна назва - Республіка Парагвай.
Столиця – Асунсьон.
Часовий пояс: (-3, -4 години) від мередіана Grinwich
Географічне положення: на 19º 17' 23" і 27º 36' 13" паралелях та 54º 14' 46'' і 62º 38' 25'' мередіанах.
Територія - 406,752 тис. кв. км.
Знаходиться в центральній частині Південної Америки i межує:
з Бразилією - на північному сході і півночі,
з Болівією - на північному заході і заході,
з Аргентиною - на південному сході, півдні і південному заході.

Фізична географія

Ріка Парагвай розділяє країну на дві майже рівні частини. У східна, в основному горбистій місцевості, знаходяться кілька плато: Амамбай, Мбаракаджу, Ібитирусу, Сан Рафаель;
Західна, з великою рівниною званою Чако, є обмежена на півдні рікою Пількомаджо.

Парагвай є одною з найбагатших на водні ресурси країною світу. Найважливішими ріками тут є: Парагвай, котрий протікає з півночі на південь і Парана, котра одночасно служить кордоном між Парагваєм та сусідніми Бразилією і Аргентиною. Також по ріці Пількомаджо на півдні країни проходить державний кордон з Аргентиною. Менші річки досить успішно забезпечують водою значну частину території країни. Найбільшими озерами країни є Іпокараі, Іпоа. Низинні тереторії Парагваю містять також болотисті райони, котрі тут називаються естуаріумами. В літку ці болота висихають і покриваються рослинністю. До найбільших з них відносяться: Патіньо в Чако, Нєембуку, райони поблизу озера Іпоа.

Карти Парагваю

Клімат

Субтропікальний з температурою дещо підвищеною в літку (середня температура січня 27-29º С, лиш часом термометр сягає позначки 45º С, лише в Чако це трапляється часто), поміркованою в зимку (середня температура липня коло 15-17º С). Періоди інтенсивних опадів влітку змінюються сухим сезоном, іноді посухами. Зимою в основному сухо, прохолодно, вітряно. Часом повітряні маси з півдня спричинюють досить сильні похолодання на території Парагваю. В Чако спостерігаються значні посухи. Найсухішими місяцями в році є липень і серпень. Екстремальні температури за минуле ХХ сторіччя зареєстровано в 1954 році найвижчу +45º С, а в 1945 році найнижчу -6º С. Середня річна температура: 21-25º С.
Від жовтня до березня триває сезон дощів, переважно у вигляді бурь і короткочасних злив. Річна кількість опадів зменшуєтся зі сходу на захід: від 1800 - 2000 мм - на плато Амамбай до 1000 - 1200 мм - в долині ріки Парагвай і 400 - 1100 мм в Гран Чако.

Населення

Переважна більшість це метиси.
В країні проживає близько 120 тис. індійців, 300 тис. бразилійців, 200 тис. чол. німецького похождення, близько 15 тис. - українського походження, 1,5 тис. - російського походження, інші. Густота населения - 12,15 мещканців на кв. км, рівень народжуваності - 30 на 1000 чол., смертність – 5 на 1000 чол., середня довжина життя - 71 років, близько 40 % працездатного населення.

На території Парагваю проживають кілька племен індійців і більшість з них в Чако. В загальному вони становлять 2% від всього населення країни. Кожне плем’я послуговується власною мовою. З огляду на спорідненість мов племена поділяються на наступні групи:
Тупі гварані: складаються з мбиа, чірігуано, ава гуарані, гуараджо, паі тавитера, гварані ньяндева.
Самуко: аджореос, чамакокос.
Матако: нівакле, мака, манхуі.
Маскоі: тоба маской, ленгуа (найчисельніша), санапана, гуана, ангаіте.

Мова

Парагвай є єдиною країною Південної Америки, котра послуговується двома державними мовами: іспанською та гварані.
90% населення розмовляє гуарані, з них 45% говорить виключно гуарані, натомість 45% - гуарані та іспанською, і тільки 6% -володіють виключно іспанською.

Населення 5.206.101 мешканців (перепис населення 2002 року)
Ступінь зросту кількості населення 31,3%.
Рівень смертності 5,43%
Густина населення 12,8 чол. на км. kв.
Столиця Асунсьон (513.399 мешканців)
Найбільші міста Сьюдад дель Есте, Педро Хуан Кавальєро, Вільярікка, Енкарнасьон, Сан Лоренсо, Коронель Овєдо, Піляр, Концепсьон.
Адміністраційний поділ 17 департаментів
Релігія католики (95,3%), протестанти (3,3%), інші (1,4%.).
Державні мови Іспанська, гварані

Адміністративний поділ

Парагвай поділяється на 17 департаментів: 14 з них розміщені в східній частині країни і 3 - в західній. Асунсьон як місто зі значним числом мешканців має особливий статус і не входить в склад жодного з департаментів.

Парагвай є президентською республікою. Діюча Конституція була прийнята на асамблеї в 1992 році.
Президент є одночасно головою держави, уряду, а також головнокомандуючим збройними силами країни. Вибирається на 5 років без права перевибору на наступний строк. Президентом Парагваю є Ніканор Дуарте Фрутос вибраний 27 квітня 2003 року.
Вищий законодавчий орган країни - Національний Конгрес, складається з двох палат: Сенату (45 членів) і Палати депутатів (80 членів). Обидві палати Конгресу вибираються строком на 5 років: сенатори - по загальнонаціональних, депутати - по департаментських виборчих округах.
Юстицію представляє Корте Супрема (Верховний Суд), а також всі судді і члени трибуналів. Тільки Рада Магістратури та Палата Сенаторів в порозумінні з судовою владою можуть призначати на вищевказані посади.
Парагвай є членом Організації Об’єднаних Націй, а з 1991 року членом МЕРКОСУР – союзом чотирьох держав Бразилії, Аргентини, Уругваю, з котрими тісно співпрацює..

Економіка

Сільське і лісове господарства разом з тваринництвом Парагваю становлять базу економіки цієї країни.
Соя, бавовна, рис, тютюн, меляса з цукрової тростини, фрукти (цитрусові, банани, манго, ананаси, дині, кавуни) це ще не повний перелік сільськогосподарської продукції Парагваю. Для внутрішніх потреб країни цілком достатньо вирощуваних тут рису, пшениці, кукурудзи і звичайно ж сої і бавовни. Щорічно площі посівних земель збільшуються за рахунок вирубки лісу.
Основними продуктами парагвайської промисловості є електроенергія, цемент, тютюн і пиво.
Більшість експортованих товарів це соя, м’ясо, деревина, рослинні олії, тютюн, бавовна і бавовняні тканини, стевія, лікарські рослини.Парагвай посідає четверте місце у світі серед країн –експортерів сої (дані за 2006 рік).
Безробіття в країні становить близько 17,8 %.
Валовий національний продукт на 2001 рік становив 266 000 міліонів доларів США.
Валовий національний продукт на травень 2003 року дорівнював 1.181 доларів США на кожного мешканця.
Країна вважається аграрною, натомість вона є відносно незалежною від іноземного впливу і проводить політику вільної торгівлі. З остаані роки спостерігається інтенсивний розвиток переробної промисловості, в основному на базі приватного капіталу.

Грошова одиниця

Грошовoю одиницею країни є Гварані (Guaraní). В обігу знаходяться наступні номінали: монети 5, 10, 50, 500 Гварані і куп’юри вартістю 1000, 10000, 50000, 100000 Гварані. Курс долара на день липень 2007 року складав: 5 100 Гварані за 1 $ CША.
Хоча долари Сполучених Штатів Америки приймаються практично в більшості торгівельних пунктів, рекомендується придбати місцеву валюту. Як в столиці так і в інших містах обмінні пукти найчастіше знаходяться в банківських установах. Працюють вони від 9:00 до 15:00 (16:00). В обмінних пунктах можна платити як готівкою так і кредитними чи платіжними картками: VISA, MASTERCARD, DINNERS, AMERICANEXPRESS.

Традиції

Серед традицій у парагвайській щоденності особливо виділяється церемонія терере і мате. Якщо споживання мате є доволі розповсюджена в багатьох країнах Південної Америки, то людину попиваючу охолоджений напій з жерби, ви побачите тільки тут. Досить довге і спекотне літо змушує до вживання цього освіжаючого, добре втамовуючого спрагу напою. Велика різноманітність лікарського зілля, коріння, а також фруктів, котрі додають до терере, вносять неповторні нотки до смаку жерби і мають лікувальні властивості. Тому улюбленим напоєм парагвайців було і залишається терере.

Святкові дні

1 січня - Новий рік,
березень, квітень– Паска,
1 березня – День героїв,
1 травня – Міжнародний День Праці,
15 травня - День Незалежності,
12 червня – Перемога в Чако,
15 серпня – заснування Асунсьону, День Матері,
29 вересня – битва за Бокєрон,
8 грудня – Матір Божа з Каакупе, котра є покровительницею Парагваю. Святкується урочисто. До міста Каакупе організовуються чисельні.
25 грудня – Різдво.

Карнавал

На завершення літа (в південній півкулі літо починається в грудні) і святкового новорічного періоду щорічно в лютому деякі міста Парагваю організовують карнавали. Особливо багато, як на парагвайські умови, збирається людей в Енкарнасьон і департаменті Гуаіра. Це є свято танцю і незвичайних, строкатих карнавальних вбрань. В порівнянні з бразилійським карнавалом, в Парагваї це свято відбувається значно скромніше і спокійніше, головна ідея однак зберігається.

Спорт

Це така ж невід’ємна складова парагвайської щоденності як і терере. Безперечно передують тут футбол і волейбол. Поряд з ними чималий інтерес викликають хандбол, баскетбол, гольф, автомобільні раллі і теніс. На міжнародній спортивній арені Парагвай успішно представляють: Карлос Франко – гольф, Зенон Франко –шахмати, Россана де лос Ріос – теніс, Рокке Санта Крус, Алдо Бобаділля і Хуліо Цесар Касерес– футбол.

Карти Парагваю запозичені з Web сторінок та Magellan Geographic